Формування в учнів теоретико-літературних понять

Щоб глибоко усвідомлювати створені письменником художні образи, тонко відчувати поетичну ідею, необхідно знати мову мистецтва, його специфіку. Учні знайомляться з окремими теоретичними поняттями принагідно у зв'язку з вивченням художніх творів. Відбір цих понять проводиться з урахуванням того, якою мірою знайомство з ними потрібне школярам на певному етапі їх літературної освіти.

У середніх класах формуються переважно доступні розумінню учнів поняття про художній твір та специфіку художньої літератури. У старших класах, крім цього, значна увага приділяється формуваню понять про літературний процес (художній метод, індивідуальний стиль, літературний напрям та ін.).

Знання учнів з теорії літератури часто не відзначаються дійовим характером. Нерідко учні просто механічно заучують визначення з шкільного підручника, не завжди вміють пов'язати теорію з практикою. Теорія літератури сприймається ними, як щось формальне. Процес засвоєння учнями теоретико-літературних понять вимагає належної системності в роботі вчителя. Всі теоретико-літературні поняття, що їх повинні засвоїти учні, можна поділити на три групи. До першої належать ті з них, усвідомлення яких сприяє розумінню специфіки літератури як мистецтва слова, її соціальних функцій (художній образ, типовість художнього зображення, єдність змісту і форми, народність літератури та ін.). Друга група понять стосується переважно структури художнього твору (тема, ідея, жанр, композиція тощо). Третя група допомагає учням осмислити закономірності процесу розвитку літератури (літературні напрямки, художні методи, стилі та ін.). Без засвоєння цих понять не можна забезпечити потрібного літературного розвитку школярів.

Збагачуючи учнів знаннями з теорії літератури, потрібно зважати на можливості дітей, їхню підготовку, адже одне і те ж поняття у різних класах може розкриватися з різною повнотою.

У старших класах учні поглиблюють свої знання про способи змалювання життя в епосі, ліриці і драмі, усвідомлюють найхарактерніші особливості побудови художніх творів кожного з письменників. Такий шлях процесу формування теоретико-літературних понять найефективніший.

Не можна дати учням міцні знання без практичного дослідження художніх текстів, без добре продуманої системи самостійних вправ, різноманітних видів роботи. Знання учнів стають міцнішими, глибоко осмисленими, якщо вони емоційно пережиті. А тому, формуючи в учнів теоретико-літературні поняття, потрібно також забезпечувати відповідну емоційну основу їх набуття. Кожне з теоретико-літературних понять повинно формуватися і збагачуватися безпосередньо на основі текстів художніх творів, з якими знайомляться учні на уроках або які призначені для позакласного читання. Процес формування теоретико-літературних понять включає ряд етапів:

·        спостереження у процесі вивчення художнього твору окремих закономірностей літературних явищ, увага до них під час аналізу інших творів,

·        знаходження найсуттєвіших ознак і визначення певних закономірностей цих явищ,

·        теоретичне визначення понять, оперування ними у нових умовах, їх розширення і поглиблення.

Важлива роль у набутті знань з теорії літератури належить самостійній роботі учнів. Найелементарнішим видом такої роботи є завдання відшукати в тексті твору певні художні засоби і пояснити їхню роль в реалізації творчого задуму митця.

Важчими для учнів є завдання, що вимагають зіставлень літературних явищ, виділення спільного і відмінного (індивідуального) в цих явищах, теоретичних доведень, обґрунтувань.

У процесі вивчення елементів теорії літератури можливі різноманітні види роботи, спрямовані на розвиток творчого мислення, уяви. Наприклад, з'ясовуючи віршові розміри, учитель може дати завдання учням, які мають літературні нахили, скласти вірш на запропоновану тему і визначити його розмір. Звичайно, не можна розраховувати на те, що учнівські твори обов'язково відзначатимуться високою якістю. Але практикувати подібні види роботи потрібно. Складання віршів розвиває у дітей уміння проникати в специфіку художньої творчості.

Можливий і такий вид роботи, як практична реалізація теоретичних знань у письмових творах учнів. Знайомлячи учнів з кращими зразками фольклору,в яких зустрічається багато образів-символів, учитель може дати, завдання підготувати твір-мініатюру.

За час навчання в середній школі учні повинні засвоїти понад 140 літературознавчих понять. І щоб добитися міцного, глибоко осмисленого їх розуміння, необхідно приводити набуті учнями знання у певну систему.Систематизація знань — постійний і супутній процес їх набуття у школі. Системність забезпечує глибину знань, високу результативність умінь і навичок.У систематизації теоретико-літературних понять важлива роль належить графічним таблицям з теорії літератури, які показують взаємозв'язок між окремими поняттями, окреслюють їх місце у загальній системі.

Практичний  посібник  рекомендований для опрацювання теми зі спеціального курсу «Основи теорії літератури» для вчителів, які викладають цей курс, та учнів шкіл, гімназій, ліцеїв, які бажають поглибити знання з теорії літератури, сформувати стійкі вміння повного і глибокого аналізу літературного твору; відкрити широкі можливості для тих, хто пробує власні сили на ниві літературної творчості. Матеріали, які розміщено у збірнику, допоможуть старшокласникам підготуватися до ДПА, ЗНО.

Практичний посібник може використовуватися на уроці української літератури як дидактичний матеріал.